Євросоюз пропонує уніфіковану освіту. Ми- за!
Угода про асоціацію з ЄС, яку Україна підписала Україна влітку 2014 року, як черговий крок на шляху до євроспільноти, передбачає розвиток економічної та галузевої співпраці , зокрема в питаннях освіти. Молодь – категорія тих громадян, хто покладає свої особливі, амбітні, надії на будь-які намагання України бути у колі європейської співдружності.
Відміна безвізового режиму, вважає Катерина Дикань з Полтави, спростить навчання за кордоном. Дівчина наразі опановує магістерську програму в Університеті Варшавському (Республіка Польща). «Пересування Європою для українця наразі перетворюється на тортури: віза, квитки, страхування – все вимагає неабияких витрат і не лише матеріальних, – говорить вона. Кожного року я маю оформляти студентську візу. А сьогодні без посередників навіть на співбесіду до візового центру не потрапити!»
Щодо вищих навчальних закладів України, то такі намагаються розширювати межі міжнародної діяльності, застосовувати різні програми обміну науковою думкою вже давно. Приміром у Полтаві кожний університет має кілька партнерських угод з вищими навчальними закладами Європи, Америки чи Азії, студенти деяких ВНЗ мають змогу навчатися за програмами подвійних дипломів. Тобто стажування, навчання в європейських ВНЗ вже спробували. Про безвізове пересування тільки мріють.
«Частина випускників середньої школи, які обирають для навчання бакалаврат європейських університетів, збільшилася за останні роки – говорить начальник відділу освіти Полтавської райдержадміністрації Ольга Сень, – так само науковці з деяких європейських університетів проходять стажування на базі споріднених закладів Полтавщини. Звичайно, у перспективі входження України в Євросоюз освіта має бути уніфікованою і доступною, а не виключенням, як сьогодні. Причому стажування в українських ВНЗ має бути престижним і потрібним для іноземців.»
Серед вищих навчальних закладів на Полтавщині особливо успішно розвивають міжнародну співпрацю Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Кременчуцький національнийо університет ім. М. Остроградського, Полтавська державна аграрна академія ті інші ВНЗ.
Кілька днів, як Полтаву полишила бельгійська бізнес-місія. Перебуваючи на Полтавщині, частину візиту присвятила науковій роботі в аграрній академії. За підтримки бюро економічного представництва бельгійської Провінції ЕНО, що діє при Полтавській торгово-промисловій палаті з 2005 року, між академією та Центром агрономії « CARAH» та Вищою школою «Кондорсет» існує співпраця у напрямі досліджень у питаннях захисту рослин, селекції.
Цього разу європейські науковці провели відкриті лекції для студентів щодо сучасних напрямів генетики, бельгійську систему добрив. Те, про що говорять експерти, представники академії не лише чули, а й бачили на власні очі. Полтавські аспіранти та науковці у лабораторії біотехнології провінції Ено неодноразово проводили свої дослідження.
”Ми з радістю приймаємо стажерів з України. І хоча це такий новий досвід для нас, ми задоволені. Полтавці дуже швидко навчаються, легко з ними співпрацювати, вивчають нові методи і активно працюють, – говорить науковець агрономічного департаменту Інституту вищої освіти “Кондорсет” Мартен Спаног.
А ще європейці в захоплені після перебування у господарстві „Агроекологія , що в Шишацькому районі Полтавщині, що спеціалізується на органічному землеробстві. Візит завершився успішно. Бажання для подальшої співпраці залишилося з обох боків.
« У Польщі батьки прагнуть аби їхні діти навчалися у престижних європейських вузах, але неодмінно поверталися додому. Відчуваємо постійних напрямок у векторі Заходу. У Великій Британії наприклад, польська молодь навчається за стипендіями ЄС. Що буде завтра у зв’язку з намаганнями британців вийти з ЄС, не знаємо…- наголошує громадський діяч, депутатака польського та євро парламентів , лідерка першої «Солідарності» Гражина Станішевська. Великого бажання навчатися в Україні у поляків я не бачу . Так само як німці не бажають навчатися в Польщі. Держава намагається зарадити ситуації. Зокрема, створюються програми обміну молоддю із залученням України. Тим більше, що нині Польща переживає демографічний занепад. І якби не абітурієнти з України, нашим ВНЗ довелосмя б сутожно. Тобто Україна сьогодні дуже підтримує не лише економіку Польщі, а й її освіту. Я бажаю українській освіті, аби її вихованці мали зацікавленість не лише вчитися в Європі, але й бажання повертатися додому і працювати на власний добробут та на розквіт держави…Щодо освіти в об’єднаній Європі, то це має бути така система, коли людина могла б розпочати освіту, скажімо, в Польщі, продовжити її в Німеччині, а завершити у Великій Британії. »
Так, звичайно. Молодь має бути вільна у своїх уподобаннях, зокрема у виборі засобів для освіти. І шляхи для цього мають бути відкритими. ЯЧк ніколи цього сьогодні прагнуть юнаки та дівчата незалежної української держави. Нас мають знати і поважати як в Європі, атк і в усьому світі. А ми маємо поважати самі себе. Не дозволяти використовувати власні мізки, намагатися бути потрібними у першу чергу у власній країні. Мати диплом європейського зразка, а почуття власної гідності – українського.
Світлана Піскова